Установчі збори партії

Установчі збори партії

Любі друзі, нам вдалося.

Вдалося нам не аби що, а провести цілий партійний з’їзд буквально на виду у Мінюсту. Точніше у пивній «У Доску» прямо навпроти нього, на київській вулиці Мельникова. І там ми, згідно чинного законодавства, зібрали перший стос підписів задля реєстрації партії.

Це означає, що процес введення Сокири у тіло української партійної системи офіційно розпочато.

Хоча українське законодавство зробили усе, щоб процес партійного з’їзду був подією сумною та затяжною, ми вважали, що наш креатив переможе. Але не оцінили масштабів.

– Ну, прийде десь зі сто осіб, – думали ми. – Нам якраз сто підписів і треба.

На двохсот сімедесятому підписі ми зрозуміли, що щось пішло не зовсім за планом. Обсяг народної любові та кількість учасників події перевершили наші очікування і просто розірвали можливості закладу. Ми попередили їх, що людей буде БАГАТО, але, на жаль, не вжили інше більш точне слово і не помахали руками, щоб показати, наскільки. Тож процес розлиття пива, принесення їжі та розставлення підписів зайняв більше часу, ніж нам хотілося б. От за це вибачте, от тут нам буде наука.

Втім, щоб нам такі проблеми і надалі – коли прихильників не замало, а забагато.

Врятували ситуацію наші чудові музиканти – гурт Red Alice, Віра Бреннер та Богдан Буткевич, які забабахали такий кельтьский фолк-рок, що автор цих рядків аж зацінив. А він чув багато, трішки навіть в Шотландії.

Коли втомлювалися музиканти, не втомлювався Швець та інші вершники, що докладно описали партійні здобутки – ПнВК та перемогу у битві під НКРЕКП – та описали подальші плани.

До речі, про подальші плани. Що далі?

Наступний етап – збір підписів у регіонах. Тож скоро у нас буде невеличке турне по обласних центрах нашої величної неньки. Бо ж не дарма ми купили партійний автобус. Графік конкретних відвідин опублікуємо трошки згодом, коли визначимося з конкретним маршрутом та намалюємо на бусі страшну (майже як аватара Швеця) пику та іншу партійну символіку.

А щоб вам усім це було так само приємно, як і нам, в наших агітаційних палатках будуть не бабці з щелепами бульмастіфа та поглядом ветерана НКВС, а красиві ми з кальяном. Бо не можна ж їхати в гості лише з сокирами.

А поки трішки зачекайте – та слідкуйте за анонсами!